Hľadaný výraz: Jn 1-3, Preklad: Ukrajinský preklad, Počet výsledkov: 3
| 1 Упочинї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово. 2 Воно було в починї у Бога. 3 Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся. 4 У Йому життє було: й життв було сьвітлом людям. 5 І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла. 6 Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан. 7 Сей прийшов на сьвідкуванне, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него. 8 Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло. 9 Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт. 10 На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав. 11 У своє прийшов, і свої не прийняли Його. 12 Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його: 13 що не від крові, нї від хотіння тілесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся. 14 І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди. 15 Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був. 16 І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать. 17 Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся. 18 Бога ніхто не бачив ніколи; единородний Син, що в лонї Отця, той вияснив. 19 І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси? 20 І визнав, і не відпер ся; а визвав: Що я не Христос. 21 І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї. 22 Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе? 23 Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк. 24 А послані були з Фарисеїв. 25 І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї їлия, нї пророк. 26 Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте: 27 се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєя розвязати ременя обувя Його. 28 Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив. 29 Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріх сьвіта. 30 Ое Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був. 31 І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою. 32 І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним. 33 І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим. 34 І бачив я, і сьвідкував, що се є Син Божий. 35 Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його; 36 і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий. 37 І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом. 38 І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш? 39 Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години. 40 Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра. 41 Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос). 42 І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр). 43 Назавтра хотів Ісус вийти в Галилею і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною. 44 Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового. 45 Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету. 46 І каже Натанаїл до него: 3 Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись! 47 Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справді Ізраїлитянин, що в йому підступу нема. 48 Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе. 49 Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв. 50 Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш. 51 І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нині бачити мете небо відкрите, й ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого. |
| 1 А третього дня було весїллє в Кані Галилейській; і була мати Ісусова там; 2 запрошено ж і Ісуса, й учеників Його на весїллє. 3 І, як не ставало вина, каже мати Ісусова до Него: Вина не мають. 4 Рече їй Ісус: Що менї й тобі, жено? ще не прийшла година моя. 5 Каже Його мати слугам: Що вам скаже, робіть. 6 Стояло ж там шість камяних водників про очищеннє Жидівське, що містили відер по два або по три. 7 Рече їм Ісус: Поналивайте водники водою. І поналивали їх аж по верх. 8 І рече їм: Черпайте тепер, та й несїть до старости. І понесли. 9 Як же покоштував староста води, що сталась вином (а не знав, звідкіля, слуги ж знали, що черпали воду), кличе жениха староста, 10 і каже йому: Кожен чоловік перш добре вино ставить, а як підопють, тодї гірше; ти ж додержав добре вино аж досі. 11 Сей почин ознак вробив Ісус у Канї Галилейській, і показав славу свою; і вірували в Него ученики Його. 12 Після сього пійшов у Капернаум, Він і мати Його, й брати Його, й ученики Його; і там пробували небагато днів. 13 А була близько пасха у Жидів, і пійшов у Єрусалим Ісус, 14 і знайшов у церкві продаючих воли, й вівці, і голуби, й міняльників сидячих. 15 І, зробивши джгута [скрутля, плетїнку] з мотузків, повиганяв усїх із церкви, й вівці й воли, а міняльникам порозсипав гроші, і столи поперевертав; 16 а тим, що голуби продавали, рече: Візьміть се звідсіля; не робіть дому Отця мого домом торговим. 17 Згадали ж ученики Його, що написано: Ревність дому твого з'їла мене. 18 Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Що за знак покажеш нам, що се робиш? 19 Озвавсь Ісус і рече їм: Зруйнуйте сю церкву, й я за три дні підніму вам її. 20 Казали тодї Жиди: Сорок і шість років будовано церкву сю, а Ти в три днї піднімеш її? 21 Він же глаголав про церкву тіла свого. 22 Як же встав з мертвих, згадали ученики Його, що Він се глаголав їм; і вірували писанню і слову, що глаголав Ісус. 23 Як же був у Єрусалимі у пасху на сьвята, многі увірували в імя Його, побачивши чудеса Його, що робив. 24 Сам же Ісус не звіряв ся їм, тим що знав усїх: 25 бо не треба було Йому, щоб хто сьвідкував про чоловіка, бо Він знав, що було в чоловіку. |
| 1 Був же чоловік з Фарисеїв, Никодим імя йому, князь Жидівський. 2 Сей прийшов до Ісуса в ночі, і каже Йому: Рави, знаємо, що від Бога прийшов єси учителем; нїхто бо таких ознак не може робити, як Ти робиш, коли не буде Бог з ним. 3 Озвавсь Ісус і рече йому: Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не народить ся звиш, не може видїти царства Божого. 4 Каже до Него Никодим: Як же може чоловік народитись, старим бувши? хиба може в утробу матери своєї знов увійти, і родитись? 5 Озвавсь Ісус: Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не родить ся од води й Духа, не може ввійти в царство Боже. 6 Роджене від тїла - тїло, а роджене від Духа - дух. 7 Не дивуй ся, що глаголав тобі: Мусите ви народити ся звиш. 8 Дух, де хоче, дише, й голос його чуєш, та не знаєш, звідкіля виходить, і куди йде; так усякий народжений од Духа. 9 Озвавсь Никодим і каже Йому: Як може се статись: 10 Відказав Ісус і рече йому: Ти єси учитель Ізраїлїв, і сього не знаєш? 11 Істино, істино глаголю тобі: Що те, що знаємо, говоримо, й що бачили, сьвідкувмо; а сьвідкування нашого не приймаєте. 12 Коли про земне глаголав вам, і не віруєте,- як же, коли скажу вам про небесне, увіруєте? 13 І нїхто не зійшов на небо, тільки хто з неба зійшов, Син чоловічий, що на небі. 14 І, як Мойсей підняв угору гадюку в пустині, так мусить бути піднятий і Син чоловічий, 15 щоб кожний віруючий в Него не погиб, а мав життє вічне. 16 Так бо полюбив Бог сьвіт, що Сина свого єдинородного дав, щоб кожен, віруючий в Него, не погиб, а мав життє вічне. 17 Бо не післав Бог Сина свого на сьвіт, щоб осудив сьвіт, а щоб спас ся Ним сьвіт. 18 Хто вірує в Него, не осудить ся; хто ж не вірує, уже осуджений; бо не вірував у ймя єдинородного Сина Божого. 19 Сей же єсть суд, що сьвітло прийшло на сьвіт, а полюбили люде темряву більше нїж сьвітло; були бо лихі їх учинки. 20 Кожен бо, хто чинить лихе, ненавидить сьвітло, й не йде до сьвітла щоб не зганено вчинків його. 21 Хто ж робить правду, йде до сьвітла, щоб виявились його вчинки бо в Бозї роблені. 22 Після сього пійшов Ісус і ученики Його в Юдейську землю; і там пробував з ними, й хрестив. 23 Хрестив же й Йоан у Єноні поблизу Салима, бо води було там багато; й приходили, й хрестились. 24 Ще бо не вкинуто в темницю Йоана. 25 Постало ж змаганнє в учеників Йоанових з Жидами про очишеннє. 26 І прийшли вони до Йоана, й казали йому: Рави, той що був з тобою за Йорданом, котрому сьвідкував єси, ось сей хрестить і всї йдуть до Него. 27 Озвавсь Йоан і рече: Не може чоловік прийняти нічого, коли не буде дано йому з неба. 28 Самі ви менї сьвідкуєте, що я казав: Я не Христос, а що я посланий перед Ним. 29 Хто має заручену, той жених; а друг жениха, стоячи й слухаючи його, радощами радуєть ся голосу жениха; ся оце радість моя сповнилась. 30 Той мусить рости, я ж малїти. 31 Хто звиш гряде, той. над усїма; хто від землї, той від землї, і від землї говорить; хто з неба гряде, той над усїма. 32 І що бачив і чув, про те й сьвідкує; і сьвідкування Його нїхто не приймає. 33 Хто прийняв сьвідкуваннє Його, той ствердив, що Бог правдивий. 34 Кого бо післав Бог, той слова Божі говорить; бо не мірою дає Бог Духа. 35 Отець любить Сина, і все дав у руки Йому. 36 Хто вірує в Сина, той має вічне життє; а хто не вірує Синові, не бачити ме життя, а гнів Божий пробував на йому. |